Ключі від Львова
До церемоніальних символів чи клейнодів Львова, окрім міських печаток і прапорів, можна зачислити також і ключі від міста. До сьогодні зберігаються 4 срібні ключі, виготовлення яких датується ХVІІІ ст. Вони виконані у сріблі 600-ї проби технікою лиття. Вушка ключів мають форму трилисників із декоративним оздобленням, борідки ажурні, з прорізним орнаментом. Два більші ключі, завдовжки в 21 см, символізували Галицьку та Краківську брами, а два менші, довжиною в 19,5 см, – Босацьку та Єзуїтську хвіртки. Вушка ключів перев’язано декоративним шнуром, завершеним масивною китицею.
Місто Львів у ХIV-XVIII ст. було оточене оборонними мурами й потрапити до нього можна було через згадані дві брами та дві хвіртки. Очевидно, що срібні церемоніальні ключі мали свої реальні прототипи – великі залізні ключі від цих брам і хвірток, які закривалися на ніч. А самі ключі зберігав міський урядник.
Ключі з одного боку уособлювали безпеку міста, з іншого – використовувалися під час різних церемоній як символ особливої поваги до почесних гостей або як знак покори перед ворогами. Так, приймаючи у Львові 1634 року короля Владислава IV, бургомістр вручив йому ключі від міста, перев’язані шовковим шнуром із позолоченою ниткою.
Бургомістр Бартоломей Зиморович під час молитви за безпеку міста перед турецьким нападом 1672 року поклав перед образами міські ключі. Натомість капудан-паша, який командував турецьким військом, висловив львівським посланцям побажання отримати ключі від міста, очевидно, таким чином вимагаючи здатися на його милість.