01_03_ключі - Музей «Львів Стародавній»

Ключі від Львова

До церемоніальних символів чи клейнодів Львова, окрім міських печаток і прапорів, можна зачислити також і ключі від міста. До сьогодні зберігаються 4 срібні ключі, виготовлення яких датується ХVІІІ ст. Вони виконані у сріблі 600-ї проби технікою лиття. Вушка ключів мають форму трилисників із декоративним оздобленням, борідки ажурні, з прорізним орнаментом. Два більші ключі, завдовжки в 21 см, символізували Галицьку та Краківську брами, а два менші, довжиною в 19,5 см, – Босацьку та Єзуїтську хвіртки. Вушка ключів перев’язано декоративним шнуром, завершеним масивною китицею.

Місто Львів у ХIV-XVIII ст. було оточене оборонними мурами й потрапити до нього можна було через згадані дві брами та дві хвіртки. Очевидно, що срібні церемоніальні ключі мали свої реальні прототипи – великі залізні ключі від цих брам і хвірток, які закривалися на ніч. А самі ключі зберігав міський урядник.

Ключі з одного боку уособлювали безпеку міста, з іншого – використовувалися під час різних церемоній як символ особливої поваги до почесних гостей або як знак покори перед ворогами. Так, приймаючи у Львові 1634 року короля Владислава IV, бургомістр вручив йому ключі від міста, перев’язані шовковим шнуром із позолоченою ниткою.

Бургомістр Бартоломей Зиморович під час молитви за безпеку міста перед турецьким нападом 1672 року поклав перед образами міські ключі. Натомість капудан-паша, який командував турецьким військом, висловив львівським посланцям побажання отримати ключі від міста, очевидно, таким чином вимагаючи здатися на його милість.

Keys of the City of L’viv

The keys to the city is one of the ceremonial symbols of L’viv, together with the city seals and flags. Four silver keys of the 18th century are extant. They are cast from 60.0% pure silver. The bows are in the form of decorative trefoils; the bits are filigree with the carved ornament. The larger keys (21 cm in length) symbolize the Halych and Krakow gates, while two smaller ones (19,5cm) – the Bosatska and Jesuit wickets. The bows of the keys are tied with a decorative cord with a massive tassel.

In the 14th-18th century L’viv was surrounded by walls with fortification structures, the access to the city was through two gates and two wickets. Obviously, the silver ceremonial keys once had real prototypes — large iron keys to the city gates and wickets that were locked in the night. The keeper of the keys was the city Uriadnyk (law enforcement officer).

The keys represented the idea of safety, and at the same time they were used during different ceremonies as a symbol of honor bestowed by the city upon esteemed visitors or as a sign of surrender and submission to the enemy. For example, in 1634 the L’viv Burgomaster handed over the city keys, tied with silk cord threaded with gilt, to King Wladyslaw IV.

In 1672, during the pray for the safety of the city before the Turkish attack, Burgomaster Bartlomiej Zimorowic placed the city keys before the icon. The commander of the Turkish army responded by saying that he wished to receive the key to the city, which was a demand to surrender.

Klucze od miasta Lwowa

Klucze do Lwowa wraz z flagami i pieczęciami są postrzegane jako reprezentacyjne symbole miasta. Do dzisiaj chronione są 4 klucze ze srebra próby 600, które zostały zrobione metodą wytapianych modeli w XVIII wieku. Dziurki od kluczy są o kształcie dekoracyjnych koniczyn. Języczki są ażurowe, ozdobione ornamentem wyciętym. Dwa większe klucze o długości 21 cm symbolizują bramy Halicką oraz Krakowską, a dwa mniejsze klucze o długości 19,5 cm – furtki Bosaków oraz Jezuitów. Klucze te są połączone ze sobą sznurkiem dekoracyjnym, który na końcu przechodzi w dużą kiść.

W XIV–XVIII wieku Lwów był otoczony murami obronnymi, dlatego dotrzeć do miasta można było jedynie przez wspomniane wyżej dwie bramy i dwie furtki. Oczywiście, że srebrne klucze ceremonialne miały swoje pierwowzory – duże żelazne klucze od tych bram i furtek, na które się zamykało miasto w nocy. Przechowywał ich urzędnik miejski.

Z jednej strony, klucze te symbolizowały bezpieczeństwo miasta, a z drugiej – były używane podczas różnych uroczystości jako symbol szczególnego szacunku dla gości honorowych lub jako znak posłuszeństwa wobec wrogów. Tak więc, podczas wizyty króla Władysława IV we Lwowie w 1634 roku, burmistrz podał mu klucze do miasta. Były one połączone ze sobą jedwabnym sznurkiem ze złoconą nicią.

Burmistrz Bartłomiej Zimorowic, modląc się o obronę miasta przed tureckim wtargnięciem w 1672 roku, położył klucze do miasta przed obrazami. Natomiast kapudan pasza, dowódca wojska tureckiego, wyraził posłańcom lwowskim życzenie o otrzymaniu kluczy do miasta, najwyraźniej w ten sposób domagał się kapitulacji Lwowa.