Давид бен Шмуел Га-Леві (1587 – 1667)
Єврейський рабин Львова. Автор всесвітньовідомого релігійного трактату «Таз» («Золоті стовпці»), один з найвідоміших ашкеназьких правників XVII століття. Народився у Володимирі на Волині. Його дідом був Ізак Бецалел, який також довгі роки був рабином. Разом з рабинами Шахном з Любліна, Мойсеєм Іссерлесом з Кракова, Лурією з Острога заснував традицію вивчення Талмуду в Польщі.
Старший брат Давида, Ізак був автором гімну на честь повернення єврейській громаді Львова у 1609 році синагоги Золота Роза («Турей Загав»). У 1652 році став рабином Львова. Після проголошення «Месією» Сабатаєм Цві у 1666 році в Смірні вислав на вимогу львівського та інших кагалів Галичини і Волині сина Ісаяша та пасерба до Сабатая Цві (Галіполь) для вивчення цієї надзвичайної події.
Помер Давид бен Шмуел Га-Леві у січні 1667 року. Був урочисто похований на кладовищі Старий кіркут у Львові. Його дружина Ребека була донькою краківського рабина Йоела Сіркеса.