04_01_тер_григір - Музей «Львів Стародавній»

Тер Грігор

Грігор Великий (Тер Грігор) — архієпископ Львівський Вірменської апостольської церкви, однієї з найдавніших християнських церков. Другий з числа згаданих очільників вірменської церкви у Львові. Званий Григір був Великим не за зріст, а за побожність та ретельність у обстоюванні прав вірменської громади.

Після завершення будівництва Вірменського катедрального собору у Львові в 1363 році, католикос Месроп І (1359—1372) призначив Грігора архієпископом львівським. Оригінал кондаку про його призначення, датований 15 січня чи 15 червня 1364 року, зберігається в Архіві ордену мхітаристів у Венеції. До єпархії Грігора були включені вірменські парафії давньої давньої Галицько-Волинської держави: Львів, Володимир та Луцьк.

15 січня 1374 наступник Месропа, Костандін V Сісеці, підтвердив Грігора у сані єпископа в межах попередньо визначеної єпархії. Втім, між Грігором та Костандіном V виник конфлікт, бо в 1380 році католикос прийняв рішення розширити межі Львівської вірменської єпархії, яка відтак включала Манкерман (Київ) і призначив новим єпископом Гованеса Насредіняна. Грігор, однак, відмовився виконувати рішення Костандіна і його наступника Теодороса ІІ, продовжив керувати єпархією, а Гованеса Насредіняна до Львова не пустив.

У міських документах Григора Великого — “domino Gregorio” – згадано в зв’язку з королівським привілеєм під 1367 роком. У 1388 році цей привілей був підтверджений новим королем — Владиславом ІІ — в ноьму йдеться про “Domino Gregorio Episcopo Armenorum”. У документі під 1389 роком мова знову йде про “Domino Gregorio”, а також згадано ще один храм, який відносився до вірменської парафії, хоча і знаходився за межами міста.

Займав Григір Великий керівну посаду близько сорока років — за різними відомостями до 1414 або 1420 року.

Ter Grigor

Grigor the Great (Ter Grigor), the L’viv Archbishop of the Armenian Apostolic Church, one of the oldest Christian churches, was the second leader of the Armenian church in L’viv. His was named “the Great” because of his piety and assertiveness as a defender of the rights of the Armenian diaspora.

In 1363, after the construction of the Armenian Cathedral in L’viv was finished, Catholicos Mesrop I chose Grigor for the position of the Archbishop of L’viv. The original documentary approval of this appointment, dated January or June 15, 1364, is now in the Mekhitarist Archives in Venice. The eparchy of Grigor included Armenian congregations of Halycia and Volhynia, namely, L’viv, Volodymyr, and Lutsk.

On January 15, 1374, Catholicos Constantine V, the successor of Mesrop, confirmed Grigor’s position as a diocesan bishop. Later the decision of the Catholicos to include Mankerman (Kyiv) in the L’viv Armenian eparchy and appoint Hovannes Nasredinian as its bishop, led to a conflict between Grigor and Constantine V. As a result, Grigor refused to obey the decisions of Constantine and his successor Theodoros II, stayed in his office, and did not allow Hovannes Nasredinian to enter the city.

The L’viv city records mention Grigor the Great (“domino Gregorio”) in connection with one of the royal decrees of 1367. In 1388 this decree was confirmed by the new king Wladislaw II, it refers to “Domino Gregorio Episcopo Armenorum”. Another document, dated 1389, also mentions “Domino Gregorio” together with a church, located outside the city, that belonged to the Armenian congregation.

According to different sources, Grigor the Great stayed in the leadership role for about forty years, till 1414 or 1420.

Ter Grigor

Grigor Wielki (Ter Grigor) – lwowski arcybiskup ormiańskiego kościoła apostolskiego, jednej z najstarszych świątyń chrześcijańskich. Drugi z wymienionych przywódców ormiańskiego kościoła we Lwowie. Grigor był wielki nie ze względu na swoją wysokość, ale na pobożność i pracowitość w obronie praw społeczności ormiańskiej.

Po wybudowaniu Ormiańskiego Kościoła Apostolskiego we Lwowie w 1363 roku katolikos Mesrop I (1359-1372) mianował Grigora Wielkiego (Ter Grigora) arcybiskupem Lwowa. Oryginalny kondak jego nominacji, datowany na 15 stycznia lub 15 czerwca 1364 roku, przechowywany jest w archiwum Zakonu Mechitarystów w Wenecji. Diecezja Grigora obejmowała ormiańskie parafie starożytnego państwa Halicko-Wołyńskiego: Lwów, Wołodymyr i Łuck.

15 stycznia 1374 roku następca Mesropa I, Konstantyn V Siseci, zatwierdził Grigora jako biskupa w ramach wcześniej ustalonej diecezji. Pojawił się jednak konflikt między Grigorem a Konstantynem V, ponieważ w 1380 roku katolikos postanowił rozszerzyć granice lwowskiej diecezji ormiańskiej, do której należał wówczas Mankerman (Kijów) i mianowali na nowego biskupa Hovhannesa Nasrediniana. Grigor odmówił jednak dostosowania się do postanowienia Konstantyna i jego następcy Teodorosa II, nadal kierował diecezją i nie wpuścił do Lwowa Hovhannesa Nasrediniana.

W dokumentach miejskich Ter Grigora – “Domino Gregorio” – wspomniano w związku z przywilejem królewskim z 1367 roku. W 1388 roku przywilej ten został potwierdzony przez nowego króla Władysława II Jagiełłę, chodzi o “Domino Gregorio Episcopo Armenorum”. W dokumencie z 1389 roku ponownie wspomina się o “Domino Gregorio”, a także o innym kościele, który należał do parafii ormiańskiej, choć znajdował się poza miastem.

Powołany na to stanowisko w 1364 roku. Był na nim do 1414 lub 1420 roku.