Впродовж усієї історії славного міста Львів, один з його символів, а саме герб, неодноразово змінювався. Найдавніше з відомих на сьогодні зображень львівського герба відноситься до 1359 року, і містилось воно на печатці, прикріпленій до пергаментної грамоти Львівського магістрату. На ній зображено лева, який крокує у відчиненій міській брамі з трьома зубчастими баштами і бійницями. Хоча дослідники, зокрема Іван Крип`якевич, припускали, що цей символ походить ще з кінця ХІІІ століття.

У першій половині ХІV століття в Галицько-Волинській державі почало розвиватись міське самоврядування на основі магдебурзького права. Михайло Грушевський пов`язував його поширення з тим, що німецькі колоністи почали заселяти спустошені після татарських нападів міста. Не виключено, що саме в німецькій громаді Львова й міг виникнути знак, у якому як міський символ використано лева у брамі з трьома вежами. На відомих міських печатках ХІV-ХV століть лев поданий крокуючим, що вимагало певної стилізації малюнку брами. У той же час значно простіше компонувався лев, який спинається на задні лапи. Саме такого лева і одну вежу замість трьох вживав на своїй печатці судочинний орган міста – лава.

Львівський герб належить до так званих називних – коли геральдичний малюнок розкриває назву міста або одну з версій про походження топоніма.

До нашого часу дійшли тільки два типи княжих печаток з періоду Галицько-Волинської держави. На одній з них, при грамоті князів Андрія та Лева ІІ з 1316 року, крокує лев, поданий без геральдичної атрибутики. На другій, із написом “Юрій король Русі” на грамотах князя Юрія ІІ Тройденовича з 1325-35 років, фігурує вершник на коні з прапорцем та щитом у руках, на щиті зображений лев, що спинається на задні лапи. Український історик Богдан Барвінський переконливо довів, що перша печатка належить князеві Леву Даниловичу (1269-1301), а друга – його синові Юрію Львовичу (1301-1308), котрий уживав титул “король Русі”. Можна припустити, що символ лева міг би запровадити ще Данило Галицький з прийняттям 1253 року королівського титулу, що мало би також супроводжуватись остаточним утвердженням інших королівських атрибутів. Малоймовірно, щоб його наступники, які постійно пов`язували себе з королівською традицією Данила, могли змінити його знак.

Після захоплення Львова феодальною Польщею міський знак широко застосовується не тільки на печатках, але й на прапорах, цехових знаках, ним мітять стоплений віск та різні вироби, його встановлюють на фасадах будинків. У 1526 році польський король Сигізмунд формально затвердив цей герб привілеєм.

Міський символ був і на друкарському знаку Івана Федоровича на першій надрукованій ним у Львові книзі “Апостол” (1574 р.), а також на філігранях Брюховицької папірні з кінця ХVІ ст. Однак 1586 року, після аудієнції львівського архієпископа єзуїта Яна Соліковського в Папи Римського Сикста V, місто отримало дозвіл користуватися видозміною папського герба – зображенням лева, що стоїть на задніх лапах і тримає у передніх три горбки та восьмипроменеву зірку.

Новий символ все частіше починає зустрічатися побіч міського. Так, на відомій гравюрі з панорамою Львова з початку ХVІІ століття, виконаній, як вважають, за рисунком А. Пассаротті, подано чотири герби: лев, який спинається на скелю (герб Руського воєводства), польський орел, міський та папський знаки. Обидва символи зустрічаються й у нових міських печатках. Але поступово “папський” лев витісняє з брами крокуючого “руського” лева і займає його місце. Хоча до кінця ХVІІІ століття львівський магістрат використовує одночасно й старі печатки.

Після захоплення Галичини Австрійською імперією місто отримує 1789 року привілей від цісаря Йосифа ІІ, у котрому гербом Львова затверджено “папського” лева в брамі з трьома вежами. Під час бомбардування міста 1848 року цей документ пропав з ратуші, й тому з другої половини ХІХ століття використовується новий малюнок, у якому крім “папського” лева з`явилася ще й інтерпретація міської брами з куполами. У такому вигляді він функціонував і після розпаду Австро-Угорщини на початку ХХ століття.

Після демократичних виборів до місцевих Рад весною 1990 року виникає питання про відродження старого міського знаку. 5 липня 1990 року на сесії Львівської міської Ради відновлено функціонування історичного знаку Львова. Крім того, затверджений великий герб Львова, який зображає щит з міським знаком, вписаний у декоративний картуш та увінчаний срібною міською короною; щит підтримують лев у золотій короні та княжий ратник; доповнює композицію синьо-жовта стрічка та золотий Тризуб. Створенням цього герба закладалися основи подальшого творчого розвитку української міської геральдики.

В історіографії поширеною була думка, що Львів мав кілька різних гербів протягом своєї історії. Але, фактично, можна вважати, що місто постійно використовувало один знак із зображенням лева в брамі з трьома вежами, хоча цей символ під впливом різних чинників зазнавав певних змін та доповнень. Цю традицію Львів проніс через століття, щоб тепер відродити свій герб у первісному вигляді.