Іван Підкова (? – 1578)
Отаман Запорозької Січі, господар Молдавського князівства. Протидіяв планам Османської імперії поширити свій вплив на Молдавію.
Наприкінці листопада 1577 року отримав перемогу над військом молдавського господаря Петра, найбоєздатнішу частину якого складали півтисячі турків. Цю перемогу козаки здобули за допомогою військової хитрості. Побачивши в момент бою дим від запалів ворожих рушниць, вони полягали на землю. Дочекавшись рушничних пострілів турків і молдаван, запорожці виждали, коли ті підійдуть поближче, а по тому миттєво встали і залпом поклали близько трьохсот вершників.
Після перемоги в присутності козаків, української і польської шляхти та молдавських бояр 13 грудня 1577 року його було проголошено господарем Молдавського князівства. Але турецький султан послав велике військо до Молдавії, і Підкова з козаками змушені були відійти. У відповідь на вимогу султана й кримського хана польський король Стефан Баторій наказав захопити і стратити Підкову. 16 червня 1578 року перед чотирнадцятою годиною його вивели на площу Ринок у Львові. В своєму останньому слові отаман сказав львів’янам: «…Мене привели на смерть, хоча в своєму житті я не вчинив нічого такого, за що заслужив би такого кінця. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв на добро й користь своєї Батьківщини, і було в мене єдине бажання – бути їй опорою й захистом проти невірних…».
Спочатку Підкова був похований в Успенській церкві. Але невдовзі козаки з почестями перевезли його останки до Канева й перепоховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою. Страта Івана Підкови у Львові й перетворила його на народного героя.