Культура Королівства Русі та міста Лева
Галицько-Волинська держава зберігала та продовжувала церковні і культурні традиції доби Русі. За правління короля Данила Романовича та князя Лева Даниловича було збудовано більше десятка нових православних церков і монастирів у Львові та в інших великих й менших містах Галицького і Волинського князівств.
З огляду на ведення протягом ХІІ – ХІІІ століть великого монументального будівництва у Галицько-Волинській державі, історики архітектури виокремили галицьку архітектурну школу того часу. Перші храми Львова були дерев’яними, а однією з перших мурованих церков стала збудована за князювання Лева Даниловича церква Святого Миколая. Вона була зведена у візантійському стилі і у традиційній для місцевого церковного будівництва техніці з кам’яних блоків. Невдовзі тут було зведено церкви св. Онуфрія та св. Юрія, а потім – П’ятницьку церкву. До нашого часу дійшов один із зразків львівського ливарного мистецтва – дзвін з собору св. Юри, який було зроблено у 1340 – 1341 роках галицьким майстром Яковом Скорою.
1363 року у Львові було завершено будівництво Вірменського храму, який споруджувався будівничим на ім’я Дорінг. А першим латинським храмом міста став збудований у 1350-х роках костел Марії Сніжної. Він зводився німецькими колоністами і від початку свого існування був дерев’яним. Історики мистецтва та архітектури стверджують, що саме з цього часу мистецьке життя багатьох міст Галичини і Волині починає зазнавати впливу західно-латинської культури. У 1360-х роках у Львові з’являється монастир ордену Францисканців, а через кілька десятиліть – парафіяльний Латинський собор. Обидва храми були збудовані у готичному стилі. Латинські храми Львова прикрашали виконані тогочасними майстрами скульптури, які, вочевидь, виконувалися західноєвропейськими скульпторами.
Галицько-Волинський літопис став основним джерелом знань про минуле Руського королівства на Галичині й Волині. До літературних пам’яток тієї доби можна віднести «Повість про осліплення Василька» та Перемишлянське літописання 80 – 90-х років ХІІ століття. Їхні фрагменти були відображені у відомій «Хроніці» поляка Яна Длугоша. Деякі вчені стверджують, що «Слово о полку Ігоревім» також має галицьке походження. До нас дійшли такі рукописні книги, які були створені у Галицькому князівстві та Королівстві Русі – Галицьке Євангеліє 1144 року, Християнопільський апостол ХІІ століття, Бучацьке Євангеліє ХІІ – ХІІІ століття та Холмське Євангеліє ХІІІ століття.
Багато містян Львова протягом XIV – XVIII століть ставали благодійниками й меценатами та сприяли розвитку української культури міста.