Ян Димітр Соліковський (1539 – 1603)
Польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, королівський секретар з 1564 року, письменник-публіцист. Був львівським латинським архієпископом з 1583 року. Народився 1539 року в м. Сєрадз у протестантській родині. Родове прізвище Соліковських походить від назви поселення Солькі в Сєрадзькому воєводстві. Протягом 1556 – 1559 років навчався у Краківському університеті. Продовжив навчання у Віттенберзькому університеті. Після закінчення навчання був при дворі судді земського сєрадзького Яна Кшиштопорського, якому присвятив збірку релігійних віршів «Poemata» у 1562 році.
Після переходу на римо-католицький обряд вступив на службу до єпископа куявського Якуба Уханського. Йому присвятив панегірик «Hamaxa sive religionis et Reipublike» у 1564 році. Після смерті у 1572 році короля Сигізмунда ІІ Августа включився у дискусію з приводу нових виборів короля, стану суспільства: свою думку викладав в анонімних, недрукованих, але широко розповсюджених творах. Спочатку підтримував кандидатуру Габсбурга, потім – Генріха Валуа. Після обрання королем Стефана Баторія був висланий Станіславом Карнковським йому назустріч, щоб взнати релігійні переконання короля. У Снятині 3 квітня 1576 року був прийнятий королем, під час розмови з яким сказав, що «тільки католицька віра є утвердженням Польського Королівства». Супроводжував короля до Кракова, був присутній під час його шлюбу з Анною Ягеллонкою. З 1583 року очолював Римо-Католицьку церкву у Львові.