Гедеон Балабан (1530 – 1607)
Церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви. З 1565 року єпископ Галицький, Львівський і Кам’янець-Подільський. Після Берестейської унії 1596 року – представник (екзарх) Константинопольського патріарха для українських земель, фактичний керівник Київської митрополії. Представник роду Балабанів гербу Корчак.
У 1585 році допоміг Львівському Успенському братству відновити діяльність друкарні Івана Федоровича, а також сприяв відкриттю Львівської братської школи. У 1590 році брав участь у переговорах (Берестейський синод) про з’єднання Київської православної митрополії з католицькою церквою. Став ініціатором наради єпископів Холмського і Белзького, Луцького, Пінського і Турівського, яка проходила у Белзі. На ній вперше було піднято питання про об’єднання (унію) Православної та Католицької церков.
Але на Берестейському соборі 1596 року Гедеон Балабан підтримав князя Василя-Костянтина Острозького і виступав проти унії з Ватиканом. Після 1596 року разом з єпископом Перемиським Михайлом Копистенським, залишився єдиним православним ієрархом в Речі Посполитій. Патріарх Константинопольський Мелетій Пігас призначив його 4 серпня 1597 року своїм представником для українських земель з титулом «екзарх Руської церкви», фактично він був місцеблюстителем Київського митрополичого престолу і першоієрархом всіх православних країни.
Заснував друкарні у містечках Стрятині та Крилосі. Дбав про шкільництво, видавав церковні книги. Помер у 1607 році та похований в Унівському монастирі.