010_02_гедеон_балабан - Музей «Львів Стародавній»

Гедеон Балабан (1530 – 1607)

Церковний і політичний діяч, архієрей Київської митрополії Константинопольської православної церкви. З 1565 року єпископ Галицький, Львівський і Кам’янець-Подільський. Після Берестейської унії 1596 року – представник (екзарх) Константинопольського патріарха для українських земель, фактичний керівник Київської митрополії. Представник роду Балабанів гербу Корчак.

У 1585 році допоміг Львівському Успенському братству відновити діяльність друкарні Івана Федоровича, а також сприяв відкриттю Львівської братської школи. У 1590 році брав участь у переговорах (Берестейський синод) про з’єднання Київської православної митрополії з католицькою церквою. Став ініціатором наради єпископів Холмського і Белзького, Луцького, Пінського і Турівського, яка проходила у Белзі. На ній вперше було піднято питання про об’єднання (унію) Православної та Католицької церков.

Але на Берестейському соборі 1596 року Гедеон Балабан підтримав князя Василя-Костянтина Острозького і виступав проти унії з Ватиканом. Після 1596 року разом з єпископом Перемиським Михайлом Копистенським, залишився єдиним православним ієрархом в Речі Посполитій. Патріарх Константинопольський Мелетій Пігас призначив його 4 серпня 1597 року своїм представником для українських земель з титулом «екзарх Руської церкви», фактично він був місцеблюстителем Київського митрополичого престолу і першоієрархом всіх православних країни.

Заснував друкарні у містечках Стрятині та Крилосі. Дбав про шкільництво, видавав церковні книги. Помер у 1607 році та похований в Унівському монастирі.

Hedeon Balaban (1530 – 1607)

Hedeon Balaban was a religious and political leader, bishop of the Kyiv Metropole of the Constantinople Christian Orthodox Church. After 1565 he was the bishop of Halych, L’viv and Kamianets-Podilsky. After the Union of Brest was constituted in 1596 року, he served as an official representative (the Exarch) of the Constantinople Patriarchate in the lands of Ukraine, a de facto leader of the Kyiv Metropole. He belonged to the family of the Balabans of the Korczak coat of arms.

In 1585 Balaban helped the L’viv Dormition Brotherhood to re-open the printing house of Ivan Fedorovych and establish the L’viv Brotherhood School. In 1590 he was involved in negotiations about the transfer of the Kyiv Metropole to the Catholic Church (the Brest Synod). He initiated a meeting of the bishops of Kholm and Belz, Lutsk, and Pinsk and Turiv in the town of Belz, where the possible communion of the Orthodox and Catholic Churches was discussed for the first time.

However, during the 1596 Council of Brest Hedeon Balaban supported Prince Vasyl-Kostiantyn Ostrozky, who opposed the union with Vatican. After 1596 he and the bishop of Peremyshl Mykhailo Kopystensky remained the only two Orthodox hierarchs in the Polish and Lithuanian Commonwealth. On August 4, 1597, the Constantinople Patriarch Meletius I Pegas appointed Balaban his official representative in the lands of Ukraine and granted him the title of the Exarch of the Rus Church. It was the position of acting Metropolitan of Kyiv and the First Hierarch of all Orthodox Christians in the country.

Balaban was a founder of two printing houses in the towns of Striatyn and Krylos. He promoted education and published religious books. Hedeon Balaban died in 1607 and was buried in the Univ Monastery.

Hedeon Bałaban (1530 - 1607)

Ukraiński działacz cerkiewny i polityczny, biskup Kijowskiej metropolii cerkwi prawosławnej Konstantynopola. Od 1565 roku – biskup Hałycza, Lwowa i Kamieńca. Po Unii brzeskiej w 1596 roku stał się przedstawicielem (egzarchą) patriarchy Konstantynopola na ziemiach ukraińskich, faktycznym głową metropolii Kijowskiej. Przedstawiciel rodu Bałabanów herbu Korczak.

W 1585 roku pomagał Lwowskiemu Bractwu Uspieńskiemu w odbudowie drukarni Iwana Fedorowycza, a także przyczynił się do otwarcia Szkoły Bractwa Lwowskiego. W 1590 roku brał udział w spotkaniach (synod w Berestiu) w sprawie zjednoczenia Kościoła wschodniego z Kościołem zachodnim. Biskup lwowski Hedeon Bałaban jako pierwszy poruszył ten temat. Dołączyli do niego Kyryło Terłeckyj, Łeontij Pelczyckyj (biskupi Piński i Turowski) oraz Dionisij Zbyrujskyj (biskup z Chołmski i Bełski).

Ale w 1596 roku w Berestiu zwołano synod, na którym Hedeon Bałaban wspierał księcia Kostiantyna Wasyla Ostrozkiego i sprzeciwił się unii z Watykanem. Po 1596 roku, wraz z biskupem Mychajłem Kopysteńskim z Peremyszla, pozostał jedynym prawosławnym hierarchem w Rzeczypospolitej. 4 sierpnia 1597 roku patriarcha Konstantynopola Melecjusz I Pigas mianował go swoim przedstawicielem na ziemiach ukraińskich z tytułem “egzarcha cerkwi Ruskiej”, faktycznie był locum tenens metropolitalnego tronu Kijowa i zwierzchnikiem cerkwi wszystkich państw prawosławnych.

Założył drukarnie w miastach Striatyn i Kryłos. Zajmował się szkolnictwem, wydawał książki cerkiewne. Zmarł w 1607 roku i został pochowany w Ławrze Uniowskiej.