010_04_шумлянський - Музей «Львів Стародавній»

Йосиф Шумлянський (1644 – 1708)

Церковний та культурний діяч України та Польщі, Галицький (Львівський) та Кам’янецький єпископ Православної та Греко-Католицької (унійної) церков, військовий діяч, дипломат Речі Посполитої. Народився у 1644 році на західноукраїнських землях у сім’ї православного шляхтича гербу «Корчак». Кар’єру розпочав у 60-х роках XVII століття як товариш (ротмістра) панцерної корогви війська Речі Посполитої. Брав участь у багатьох воєнних операціях Корони Польської, відзначився під час Чуднівської битви 1660 з військами Московського царства.

У результаті виборів місцевого духовенства та шляхти у 23-річному віці виборов посаду Львівського єпископа Православної церкви. Виступав посередником у переговорах між королем Міхалом Корибутом Вишневецьким та гетьманським урядом П. Дорошенка. У вересні 1672 року війська Кримського ханства та Війська Запорозького мали штурмувати Львів, і саме Шумлянському вдалося домовитися з козаками і татарами про виплату львівськими міщанами контрибуції розміром 80 000 талерів. Універсалом з Кракова від 6 лютого 1676 року король Ян ІІІ Собеський підтвердив його повноваження у Львівській та Кам’янецькій єпархіях Православної церкви.

Протягом 1680-х років Йосиф Шумлянський активно пропагував ідею створення автономної Галицько-Львівської унійної митрополії, він також висував певні умови до Ватикану за якими підлеглі йому єпархії мали перейти з православ’я до унії лише у тому разі, коли в сенаті Речі Посполитої мало бути відведено для львівського уніатського єпископа, а також піднесення його до гідності Галицького митрополита. У 1677 році він таємно визнав унію, а в 1697 році – офіційно.

У період 40-літнього єпископства Йосифа Шумлянського було проведено великі церковні зміни на землях Західної України в т. ч.: у 1680 та 1687 роках – два етапи метричної реформи, у 1685 році – реформу єпархіального управління тощо. Як шляхтич і церковний владика мав власний герб. Помер 16 липня 1708 році у Львові та був похований при кафедральному соборі Святого Юри. Протягом довгого часу там зберігалася його надгробна корогва, а також дерев’яна таблиця зі стислою біографією.

Yosyf Shumlyansky (1644 – 1708)

Yosyf Shumlyansky was a Ukrainian and Polish religious leader and scholar, Eastern Catholic (previously Orthodox) bishop of the Eparchy of Lviv, Halych and Kamianets-Podilskyi, military commander, diplomat. He was born in 1644 in the Western Ukraine in a noble Christian Orthodox family of the Korczak coat of arms. He started his military career in the 60s of the 17th century in the rank of Towarzysz pancerny (“armored companion”, a junior cavalry officer) of the Polish-Lithuanian army. He took part in several military campaigns of the Polish Crown and distinguished himself in the Battle of Chudniv with the army of the Moscow Tsardom.

In the age of 23 Shumlyansky was elected to the position of the Orthodox Bishop of L’viv. He was a mediator in the negotiations between King Mykhailo Korybut Vyshnevetsky and the government of Hetman Doroshenko. In September of 1672 the joined forces of the Crimean Khanate and the Zaporozhian Host were preparing to attack L’viv. It was Shumlyansky who negotiated with the Cossacks and Tartars that the city would pay the ransom of 80 000 thalers, so that the siege be ended. On February 6, 1676, King Jan Sobieski issued a decree that confirmed Shmulyansy’s status of the Orthodox Bishop of L’viv and Kamianets.

In 1680s Yosyf Shumlyansky actively supported and promoted the idea of the autonomy of the Union Metropole of Halycia and L’viv. He also tried to negotiate with Vatican a condition that his eparchies could transfer from the Orthodox Church to the Union only if the L’viv Union Bishop had a seat in the Senate of the Polish and Lithuanian Commonwealth and were granted a status of Metropole of Halycia. In 1677 he secretly transferred to the Union and in 1697 did it officially.

During his 40 years in the office, Bishop Yosyf Shumlyansky carried out important church reforms in the Western Ukraine, including a two-stage birth registration reform in 1680 and 1687 and a reform of the diocesan administration in 1685. As a nobleman, the Church Hierarch had his own coat of arms. He died on July 16, 1708, in L’viv and was buried at the St. George Cathedral. His funeral banner and a plate with his short biography were kept there for a while.

Josyf Szumlańskyj (1644–1708)

Ukraiński i polski działacz cerkiewny, halicki i podolski biskup cerkwi prawosławnej i greckokatolickiej (unijnej), wojskowy, dyplomata Rzeczypospolitej. Urodził się w 1644 roku na ziemiach zachodniej Ukrainy w rodzinie prawosławnego szlachcica herbu Korczak. Swoją karierę rozpoczął w latach 60. XVII wieku jako towarzysz w chorągwi pancernej wojsk Rzeczypospolitej. Brał udział w wielu akcjach zbrojnych Rzeczypospolitej. Wyróżnił się podczas bitwy z wojskami moskiewskimi pod Czudnowem (1160).

W wyniku wyborów miejscowego duchowieństwa i szlachty w wieku 23 lat objął stanowisko lwowskiego biskupa cerkwi prawosławnej. Pełnił funkcję pośrednika w negocjacjach między królem Michałem Korybutem Wiśniowieckim a hetmańskim rządem P. Doroszenki. We wrześniu 1672 roku wojska Chanatu Krymskiego i Wojsko Zaporoskie postanowiły szturmować Lwów, i to właśnie Szumlańskiemu udało się dojść do porozumienia z kozakami i Tatarami o zapłaceniu przez mieszczan lwowskich kontrybucji w wysokości 80 000 talarów. Na mocy Uniwersału krakowskiego z 6 lutego 1676 roku król Jan III Sobieski potwierdził jego pełnomocnictwo w eparchiach lwowskiej i kamienieckiej cerkwi prawosławnej.

W latach osiemdziesiątych XVI wieku Josyf Szumlańskyj aktywnie promował ideę utworzenia autonomicznej unijnej metropolii Halicko-Lwowskiej, przedstawił też Watykanowi pewne warunki, pod którymi podporządkowane mu diecezje miały przejść z prawosławia do unii dopiero wtedy, gdy w senacie Rzeczpospolitej byłby reprezentowany unijny biskup lwowski, a także on miał zostać podniesiony do rangi metropolity Halickiego. W 1677 roku tajnie uznał unię, a w 1697 roku – oficjalnie.

Podczas 40-letniej działalności biskupa Josyfa Szumlańskiego na ziemiach zachodniej Ukrainy miały miejsce wielkie zmiany cerkiewne, w tym: w 1680 i 1687 roku – dwa etapy reformy metrycznej, w 1685 roku – reforma administracji eparchialnej i tak dalej. Jako szlachcic i biskup cerkiewny Josyf Szumlańskyj posiadał swój własny herb. Zmarł 16 lipca 1708 roku we Lwowie i został pochowany przy soborze św. Jura. Przez długi czas przechowywano tam jego chorągiew, a także drewnianą tablicę z krótką biografią.