Йосиф Шумлянський (1644 – 1708)
Церковний та культурний діяч України та Польщі, Галицький (Львівський) та Кам’янецький єпископ Православної та Греко-Католицької (унійної) церков, військовий діяч, дипломат Речі Посполитої. Народився у 1644 році на західноукраїнських землях у сім’ї православного шляхтича гербу «Корчак». Кар’єру розпочав у 60-х роках XVII століття як товариш (ротмістра) панцерної корогви війська Речі Посполитої. Брав участь у багатьох воєнних операціях Корони Польської, відзначився під час Чуднівської битви 1660 з військами Московського царства.
У результаті виборів місцевого духовенства та шляхти у 23-річному віці виборов посаду Львівського єпископа Православної церкви. Виступав посередником у переговорах між королем Міхалом Корибутом Вишневецьким та гетьманським урядом П. Дорошенка. У вересні 1672 року війська Кримського ханства та Війська Запорозького мали штурмувати Львів, і саме Шумлянському вдалося домовитися з козаками і татарами про виплату львівськими міщанами контрибуції розміром 80 000 талерів. Універсалом з Кракова від 6 лютого 1676 року король Ян ІІІ Собеський підтвердив його повноваження у Львівській та Кам’янецькій єпархіях Православної церкви.
Протягом 1680-х років Йосиф Шумлянський активно пропагував ідею створення автономної Галицько-Львівської унійної митрополії, він також висував певні умови до Ватикану за якими підлеглі йому єпархії мали перейти з православ’я до унії лише у тому разі, коли в сенаті Речі Посполитої мало бути відведено для львівського уніатського єпископа, а також піднесення його до гідності Галицького митрополита. У 1677 році він таємно визнав унію, а в 1697 році – офіційно.
У період 40-літнього єпископства Йосифа Шумлянського було проведено великі церковні зміни на землях Західної України в т. ч.: у 1680 та 1687 роках – два етапи метричної реформи, у 1685 році – реформу єпархіального управління тощо. Як шляхтич і церковний владика мав власний герб. Помер 16 липня 1708 році у Львові та був похований при кафедральному соборі Святого Юри. Протягом довгого часу там зберігалася його надгробна корогва, а також дерев’яна таблиця зі стислою біографією.