Лев Шептицький (1717 – 1779)
Український церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Русі Греко-католицької церкви. Народився 23 серпня 1717 року в селі Шептичі поблизу Самбора на Львівщині. Вчився у Львові й у Римі. Вступив до ордену Василіян у 1743 році. Після смерті свого дядька Атанасія Шептицького у 1748 році його було йменовано єпископом Львівським, Галицьким і Кам’янецьким.
З переходом Галичини у склад Австрійського цісарства Лев Шептицький боронив селянство, що викликало неприхильність частини шляхти. Єпископ Лев створив при трьох своїх катедрах окремі капітули. Наслідком цього стало створення у 1774 році у Відні окремої школи «Барбареум» для всіх українців греко-католицького віросповідання Австрійської монархії. Окрім того, Лев Шептицький домагався відновлення окремої Галицької митрополії. Він також підготував заснування Генеральної Семінарії – тепер Львівська духовна семінарія Святого Духа у Львові. Лев Шептицький проголосив ікону Богоматері з Гошівського монастиря чудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославилась багатьма чудами, які було детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат». Помер у Радомишлі у 1779 році.